НУШ
"Нова українська школа: реалії та перспективи"
(методичні рекомендації)
Відповідно до вимог Концепції Нової української школи одним з ефективних шляхів оновлення змісту і методів навчання в сучасній школі є інтеграція, під якою мають на увазі процес зближення і поєднання різних навчальних предметів.
Однією з оптимальних моделей інтеграції у початковій школі є інтеграція навколо соціокультурної теми/проблеми під час тематичних днів/тижнів. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. Таким чином забезпечуються збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей, психологічно комфортна атмосфера навчальних занять.
Інтегроване навчання реалізується на засадах тематичного та діяльнісного підходів.
Тематичний підхід передбачає організацію навчально-виховного процесу на основі однієї «змістової одиниці» – теми. Темою може бути певне поняття, цілісний розгляд якого призводить до формування загальних уявлень про систему, в яку входить це поняття як елемент. Тема може сформулюватися вчителем у вигляді запитання чи опису проблеми, під час вирішення яких учні опановують зміст навчальної програми.
Діяльнісний підхід передбачає організацію навчально-виховного процесу на основі організаційно-методичної системи щоденних діяльностей учнів та «стратегій» розвитку критичного мислення в межах тематичного чи предметного навчання.
«Я досліджую світ» – інтегрований курс, який включає поєднання декількох освітніх галузей, які об’єднані навколо одного проблемного запитання, яке треба розв’язати і дослідити з учнями.
Варто пам’ятати, що інтегроване навчання – це активне навчання, де учні – учасники, а учитель – модератор і фасилітатор.
Освітній процес з курсу слід організовувати на основі запиту дітей. А саме:
Організувати навчання, яке заохочує учнів досліджувати.
Вивчити індивідуальні особливості своїх учнів, а не лише тему.
Обговорити з учнями, як можна більше дізнатися про цю тему:
Що ми хочемо зрозуміти глибше?
Які важливі питання ми будемо досліджувати?
Що важливо знати про це?
5. Не поспішати: дати учням достатньо часу для розмірковувань та обговорень з друзями, у той час слухати з метою дізнатись:
Що моїм учням потрібно ще, щоби дослідити тему?
6. Щодня підсумовувати з учнями навчання: що, як і чому відбувається
Що ми знаємо про цю тему?
Що ми дізналися про себе?
Що ми думаємо та знаємо зараз?
Що це означає для нас як учнів?
Однією із ефективних форм роботи з формування позитивного відношення, емоційного настрою до навчання є ведення учнями власного щоденника вражень. Це віртуальний співрозмовник учня, з яким він може поділитися своїми враженнями про навчальний день: намалювати свій настрій, що особливого йому запам’яталося. Проте, варто зазначити, що є одна умова ведення щоденника вражень – конфіденційність, без дозволу дитини дорослі не мають права туди заглядати.
Ефективна індивідуалізація навчального процесу може бути досягнута через організацію навчальних центрів / осередків, які відображають навчальні потреби й інтереси дітей. Організація навчальних центрів здійснюється для забезпечення дослідницької діяльності дітей, для формування самостійності, для організації роботи дітей в парах, у малих групах, а також індивідуально.
Навчальний простір має бути облаштований так, щоби задовольняти індивідуальні потреби кожної дитини та сприяти роботі дітей в малих групах. Стіни і меблі використовуються для розміщення робіт учнів. Така увага до дитячої праці й творчості підвищує їхню самооцінку і формує гідність.
Нове освітнє середовище – це сучасний простір, сукупність умов, засобів і технологій для комфортного навчання учнів, вчителів і самих батьків. Такий освітній простір буде створено не лише у стінах навчального закладу, а й усюди, де перебуває учень.
Дуже важливим є створення відпочинкових осередків у коридорах навчального закладу, що є умовою для активного відпочинку дітей (розмітка “класики”, лабіринт, тощо), столи для настільного тенісу.
Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до нового Державного стандарту початкової освіти освітній процес у початковій школі організовується за циклами, з урахуванням вікових особливостей фізичного, психологічного і розумового розвитку дітей 6-10 років. Перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи); другий цикл – основний (3-4 класи). Це нововведення створює передумови поступового психологічно-комфортного переходу дитини від ігри до навчання, які є провідними видами діяльності дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
Удосконаленню освітнього процесу у початковій школі сприятиме відмова від застарілих підходів: фронтальних форм організації освітнього процесу, класичного розташування учнів у класі, статичних поз на заняттях і уроках та інше. Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей доцільно передбачити динаміку проведення заняття/уроку (зміну видів діяльності).
Організація освітнього процесу на принципах наступності, перспективності, врахування індивідуальних особливостей забезпечує всебічний гармонійний розвиток дитини.
Рекомендуємо учителям початкових класів, членам обласної творчої групи:
1) спрямовувати професійну діяльність на впровадження оптимальних моделей інтеграції у початковій школі;
2) забезпечити реалізацію діяльнісного та компетентнісного підходів щодо організації освітнього процесу в початковій школі;
3) ознайомитись з досвідом роботи закладів загальної середньої освіти, педагогічних працівників щодо організації освітнього середовища.
